Учора, в день пам`яті Героїв Крут, знайома редакторка одної місцевої газети при мені в обід терміново давала вказівку підлеглим — підкорегувати майже готовий номер. Що ж, в газетах таке буває. Тим паче, йшлося про те, що на 1-у сторінку негайно треба поставити велике фото участі Президента Порошенка, спікера Гройсмана і прем’єра Яценюка у вшануванні пам`яті молодих героїв безпосередньо в Крутах, на місці історичного бою, на Меморіалі Героям Крут.
Яким же було моє здивування, коли вчора ж пообіді, перекопавши Інтернет, глянувши вечірні новини на основних телеканалах, я не побачив і сліду участі очільників держави на акції в Крутах. Виявляється, вони вшановували юних героїв у Києві, на Аскольдовій могилі. Як і щороку, адже це поруч, кілька хвилин спуститися сановними авто з Печерських пагорбів.
…У редакції обійшлося без газетного «ляпу», не довелося навіть в останній момент знову переробляти газету. Колеги без поспіху розібралися, що й до чого, і дали те ж фото керівників держави саме на акції в Києві. Про що й було написано під фото. А то уявімо, як би виглядало, коли б Президентові й іншим керівникам держави приписали те, де вони не були.
А я, наївний, почувши від колег про приїзд найвищих осіб у Крути, ще й похвалив їх. І сказав учора, що це ж вперше і єдиний раз Президент України приїхав і вшанував юних героїв на місці і в день їхнього бою й загибелі. Виявилося ж, що похвала була передчасною, все зостається по-старому: юні Герої на адресу яких вчора було сказано так багато красивих слів, все ще не сподобалися вшанування від глави України саме на місці подвигу. Може помиляюся, підправте, але, здається, таки ж дійсно жоден з усіх 5-ти президентів 29 січня не побув на акції в Крутах.
Термін «президент» я вживаю в єдиному, логічному сенсі — діючий глава держави. Не треба гратися «в Америку» з її традицією чисто символічно титулувати так глав держави пожиттєво, й коли вони уже не є главами. Якщо у нас теж комусь це імпонує — на здоров`я. Але жоден президент держави, повторю, в Крути в день пам`яті Героїв не приїздив. Як, до речі, здається, і на аналогічну національну акцію — вшанування жертв знищення Гетьманської столиці Батурина. Жоден! Ні перший президент Кравчук, який нині ну просто патріот, у що щиро віриться. Ні рекордсмен на цій посаді Кучма. Ні суперпатріот Ющенко. Що вже казати про Януковича, хоча, втім, він тут нічим не кращий і не гірший інших.
Наші президенти могли побути в Крутах, як і в Батурині, або до того, як ставали главами держави, або після того, як йшли з цієї високої посади.
Так от, коли вчора я поспішив похвалити наших керівників держави за такий «приїзд» у Крути, що вже дивовижно, та ще всією трійцею, я все ж сказав: честь і слава їм, першовідкривачам, але з іншого боку в цьому нема й великого подвигу в сьогоднішніх реаліях. В умовах першої за незалежності окупації частини України, першої війни на частині наших земель такий приїзд— врешті, цілком закономірна річ. Але що ж сказати тепер, виходячи з цих самих умов і реалій, коли керівництво держави не приїхало вчора в Крути саме в час війни, стосовно якої, сьогоднішньої, всі проводять абсолютно чіткі паралелі з тою агресією і окупацією 1918 року.
Ну, повинне ж бути якесь пояснення всьому цьому? Хоча, здається, пояснення таке, що пояснення нема. І в нашому нещасному суспільстві треба вже переставати чомусь дивуватися і чимось обурюватися.
Петро АНТОНЕНКО, 30 січня, м.Чернігів
